ukraud.com: У запитанні-відповіді від 15.06.2017р. «Чи складається розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на покупця - неплатника ПДВ, у разі повернення таким неплатником неоплаченого товару?»

Контактна інформація

Код ЄДРПОУ 30203617

Юридична адреса:
79000, Україна, м. Львів, вул. С. Томашівського, 5/1

Фактична (поштова) адреса:
79000, м. Львів, вул. С. Томашівського, 5/1
тел.:   +38(032) 2970569   (2610879);
тел./факс:   +38(032)2970569  
E-mail: ukraud_solt@yahoo.com

 

Ми б хотіли звернути Вашу увагу на наступні документи і їх основні ідеї за результатами огляду інформаційних видань:

 

1. У запитанні-відповіді від 15.06.2017р. «Чи складається розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на покупця - неплатника ПДВ, у разі повернення таким неплатником неоплаченого товару?» Державна фіскальна служба України наводить такі роз’яснення.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі - ПКУ), об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідно до п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246, зі змінами і доповненнями, розрахунки коригування до податкових накладних, складених, зокрема до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) - платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації постачальником (продавцем).

У такому випадку постачальник - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

 

2. У листі від 16.06.2017р. № 15731/7/99-99-15-03-02-17 «Про заповнення податкової накладної» Державна фіскальна служба України у зв'язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017р. № 276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2017р. за № 269/30137 (далі - наказ № 276), яким, зокрема, внесено зміни до форми податкової накладної та порядку її заповнення, інформує про окремі особливості складання та реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних.

Загальні положення

Реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за формою, затвердженою наказом № 276, розпочалася з 16.03.2017р., незалежно від дати складання таких податкових накладних (про зазначене ДФС інформувала платників листом від 10.03.2017р. № 5953/7/99-99-15-03-02-17).

Як встановлено абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі - податкові накладні) у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

-       для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

-       для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з Кодексом. Розміри та порядок застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних встановлено статтею 120 1 розділу II Кодексу.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Вказаний термін застосовується до податкових накладних та/або розрахунків коригування, дата складання яких припадає на періоди після набрання чинності змінами до відповідної норми Кодексу, тобто після 01.01.2017.

Особливості заповнення окремих розділів податкової накладної

I. Розділ «Код» (графи 3.1, 3.2, 3.3) табличної частини податкової накладної

Нова форма податкової накладної відповідно до підпункту «і» пункту 201.1 статті 201 Кодексу передбачає обов'язкове заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) та коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП).

Кодексом дозволено зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду (крім підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається в податковій накладній повністю (10 знаків).

Коди товарів

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19.09.2013р. № 584-VII «Про Митний тариф України» (далі - Закон № 584).

При складанні податкової накладної за операціями з постачання самостійно виготовлених товарів платник податку самостійно визначає відповідність таких товарів певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, керуючись Законом № 584 та Поясненнями до УКТ ЗЕД, затвердженими наказом ДФС від 09.06.2015р. № 401.

Торгово-промислова палата України листом від 20.01.2017р. № 146/08.1-7.1 (вх. ДФС № 2435/6 від 02.02.2017р.) поінформувала ДФС, що система торгово-промислових палат в Україні володіє кваліфікованим та досвідченим штатом експертів в усіх регіональних палатах і здатна швидко задовольнити попит на визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД для всіх платників ПДВ. Про зазначене платників податків проінформовано листом ДФС від 17.02.2017р. № 3955/7/99-99-15-03-02-17, який направлено до ГУ ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС. Крім того, на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/285271.html розміщено відповідне повідомлення.

В той же час УКТ ЗЕД не містить кодів для окремих товарів, операції з постачання яких здійснюються платниками на митній території України, але разом з тим переміщення таких товарів через митний кордон України є фізично неможливим (наприклад, об'єкти незавершеного будівництва, нерухомого майна, земельні ділянки, тощо).

Як визначено пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. № 1307 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267), з урахуванням внесених до нього змін та доповнень (далі - Порядок № 1307), ДФС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V Кодексу.

Довідник таких умовних кодів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/288992.html.

Коди послуг

Для визначення кодів послуг використовується Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010р. № 457, з урахуванням внесених до нього змін і доповнень.

ДКПП використовується лише для визначення кодів послуг. Коди видів продукції з ДКПП для визначення кодів товарів не використовуються.

З питання визначення кодів послуг згідно з ДКПП платники податків мають можливість звернутися до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Особливості заповнення граф 3.1, 3.2 та 3.3 податкової накладної

У графі 3.1 табличної частини податкової накладної вказується код товару згідно з УКТ ЗЕД. Код згідно з УКТ ЗЕД зазначається відповідно до структури кодів товарної номенклатури на рівні позиції (перші чотири знаки), підпозиції (перші шість знаків), категорії (перші вісім знаків), підкатегорії (десять знаків), тобто складається із парної кількості знаків. Непарна кількість знаків коду УКТ ЗЕД (п'ять, сім або дев'ять) у графі 3.1 не може бути зазначена. Графа 3.1 заповнюється на всіх етапах постачання товару.

Якщо здійснюється постачання підакцизного товару або товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.1 має бути вказаний десятизначний код товару. Одночасно у разі постачання імпортованого товару у графі 3.2 проставляється позначка «Х». Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару, який було ввезено на митну територію України.

Код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).

Заповнення в одному рядку граф 3.1, 3.2 та 3.3 одночасно або граф 3.2 та 3.3 не допускається.

Випадки, коли розділ «Код» табличної частини податкової накладної не заповнюється

Розділ «Код» табличної частини податкової накладної (графи 3.1, 3.2 та 3.3) не заповнюється:

1) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 9 Порядку № 1307. Це податкові накладні, складені в межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції оператором інвестору відповідно до підпункту «а» пункту 337.4 статті 337 розділу XVIII Кодексу (порядковий номер такої податкової накладної у другій частині (після знака дробу) містить відповідний код (цифра 5));

2) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку № 1307. Це окремі зведені податкові накладні, які складаються у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, у разі анулювання реєстрації платника податку при визначенні податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, або у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Такі податкові накладні не видаються покупцю (тип причини 04, 08, 09, 10, 13), а у рядку «Індивідуальний номер отримувача (покупця)» в таких податкових накладних проставляється умовний ІПН «600000000000»;

3) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 Порядку № 1307. Це податкові накладні, які складаються у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 розділу V Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (може бути складена зведена податкова накладна). Такі податкові накладні не видаються покупцю (тип причини 15), а у рядках таких податкових накладних, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

II. Розділ «Одиниця виміру товару/послуги» (графи 4 та 5) табличної частини податкової накладної

Графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (далі - КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.

У графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО, у графі 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

Випадки, коли графи 4 та/або 5 табличної частини податкової накладної не заповнюються

Графи 4 та 5 не заповнюються:

1) у податковій накладній, складеній в межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції оператором інвестору відповідно до підпункту «а» пункту 337.4 статті 337 розділу XVIII Кодексу (порядковий номер такої податкової накладної у другій частині (після знака дробу) містить відповідний код (цифра 5));

2) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 Порядку № 1307 (такі податкові накладні не видаються покупцю, в них зазначається тип причини (з якої такі податкові накладні не видаються покупцю) 15, а у рядках таких податкових накладних, відведених для даних покупця, постачальник (продавець) вказує власні дані).

Графа 5 не заповнюється:

1) у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку № 1307 (такі податкові накладні не видаються покупцю, в них зазначається тип причини 04, 08, 09, 10 або 13, а у рядку «Індивідуальний номер отримувача (покупця)» в таких податкових накладних проставляється умовний ІПН «600000000000»). У графі 4 таких податкових накладних вказується «грн»;

2) у разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО. У графі 4 таких податкових накладних зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах.

III. Розділ «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника» (графа 11) табличної частини податкової накладної

Графа 11 заповнюється виключно платниками податку на додану вартість - сільськогосподарськими товаровиробниками у разі здійснення ними операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 16 1.3 статті 16 1 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі - Закон № 1877).

Порядковий номер таких податкових накладних у другій частині (після знака дробу) містить код 2.

У графі 11 зазначається код виду діяльності, за результатами якої виготовлено товар, що постачається. Відповідно до підпунктів 16 1.3.1 - 16 1.3.16 пункту 16 1.3 статті 16 1 Закону № 1877 код виду діяльності зазначається у форматі: 701, 702, 703, 704, 705, 706, 707, 708, 709, 710, 711, 712, 713, 714, 715, 716. Такі коди відповідно тотожні підпунктам: 16 1.3.1, 16 1.3.2, 16 1.3.3, 16 1.3.4, 16 1.3.5, 16 1.3.6, 16 1.3.7, 16 1.3.8, 16 1.3.9, 16 1.3.10, 16 1.3.11, 16 1.3.12, 16 1.3.13, 16 1.3.14, 16 1.3.15, 16 1.3.16 пункту 16 1.3 статті 16 1 Закону № 1877.

IV. Інші особливості складання та реєстрації податкових накладних

Зведені податкові накладні

У разі складання зведеної податкової накладної в її верхній лівій частині у відповідному полі графи «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X».

Зведені податкові накладні на суму податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу

У разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання чи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;

б) в операціях, звільнених від оподаткування;

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, покупцю не видаються. У верхній лівій частині таких податкових накладних у відповідному полі графи «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини. Типи причин, з яких податкова накладна не видається покупцю, перераховані в пункті 8 Порядку № 1307.

У графі 2 зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 Порядку № 1307, зазначаються дати складання та номери отриманих платником податку податкових накладних, за якими він визначає податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. Інформація про коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та про коди послуг у таких податкових накладних (графи 3.1, 3.2 та 3.3) не зазначається.

Зведені податкові накладні на операції з постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер

1) У разі здійснення постачання товарів/послуг (крім здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна:

покупцям - платникам податку - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг.

Зведені податкові накладні (крім зведених податкових накладних, складених у разі здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця. Відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.

2) У разі якщо операції, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом), мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура оплачених протягом місяця товарів/послуг.

При цьому відсутність факту постачання товарів/послуг, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, які були оплачені протягом місяця, не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.

Податкова накладна за щоденними підсумками операцій

Податкова накладна за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) складається у разі:

-       здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

-       виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

-       надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Така податкова накладна покупцям не видається, у відповідному полі графи «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини 11. У графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000».

У графі 2 податкової накладної за щоденними підсумками операцій зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг. Інформація про коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та про коди послуг у таких податкових накладних (графи 3.1, 3.2 та 3.3) є обов'язковою для заповнення.

Кількість найменувань поставлених товарів у одній податковій накладній не може перевищувати 9'999 позицій.

 

3. У запитанні-відповіді від 15.06.2017р. «Чи може платник податку відповідно до п. 140.3 ст. 140 ПКУ зменшити фінансовий результат до оподаткування за результатами звітних податкових періодів (квартал, півріччя, 9 місяців, рік) на суму процентів за борговими зобов'язаннями з пов'язаними особами - нерезидентами, які не враховано при визначенні об'єкта оподаткування у попередніх звітних періодах, та як розраховуються такі проценти?» Державна фіскальна служба України повідомляє.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Пунктом 140.2 ст. 140 ПКУ визначено, що для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених в п. 140.1 ст. 140 ПКУ, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Сума боргових зобов'язань, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов'язань, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 ПКУ.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ (п. 140.3 ст. 140 ПКУ).

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ, не враховані платниками податку, для яких звітними періодами у 2017 році є квартал, півріччя, три квартали, рік, проценти станом на 01.01.2017 зменшуються на 5 відсотків та додаються до суми процентів, нарахованих на користь пов'язаних осіб - нерезидентів у звітних періодах 2017 року.

Якщо, наприклад, проценти, нараховані на користь пов'язаних осіб - нерезидентів у звітному періоді 2017 року, збільшені на суму неврахованих процентів станом на 01.01.2017 та зменшені на 5 відсотків, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 ПКУ, то сума таких несписаних процентів станом на 01.01.2017, зменшена на 5 відсотків, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за цей звітний період 2017 року.

Якщо при розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ, сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від'ємне значення за рахунок від'ємного значення фінансового результату, то фінансовий результат до оподаткування у звітному періоді не підлягає зменшенню на суму не списаних на початок звітного періоду процентів за борговими зобов'язаннями за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами.

 

4. У запитанні-відповіді від 22.06.2017р. «Чи може бути складений розрахунок коригування до податкової накладної, складеної постачальником при відвантаженні товару, якщо під час перевезення товару покупцю його було знищено?» Державна фіскальна служба України наводить такі роз’яснення.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ вважається, зокрема, дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Отже, на дату виникнення події, що сталася раніше, продавець складає на покупця та реєструє в ЄРПН податкову накладну.

Разом з цим, відповідно до п. 1 ст. 226 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-IV, зі змінами і доповненнями (далі - ГКУ), учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Статтею 314 ГКУ визначено відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу, а саме за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

- у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

- у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

- якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

Отже, якщо продавцю товару надходять кошти від перевізника як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, та така компенсація розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включається до бази оподаткування ПДВ.

Якщо за операцією з постачання такого товару продавець склав та зареєстрував в ЄРПН податкову накладну, то такий продавець на виконання вимог ст. 192 ПКУ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на покупця таких товарів, та зменшити податкові зобов'язання за умови реєстрації такого розрахунку в ЄРПН таким покупцем.

 

5. У запитанні-відповіді від 26.06.2017р. «Які вимоги до оформлення направлення, наказу та повідомлення на проведення планової, позапланової, фактичної перевірки?» Державна фіскальна служба України повідомляє.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки (планової, позапланової), фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:

-       направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

-       копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по б 

Розроблено: Vitgroup

© 2012
УКРАУДИТXXI.
Усі права застережено.