ukraud.com: У листі від 12.04.2017р. № 7737/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо віднесення заборгованості з метою оподаткування до категорії «безнадійна»

Контактна інформація

Код ЄДРПОУ 30203617

Юридична адреса:
79000, Україна, м. Львів, вул. С. Томашівського, 5/1

Фактична (поштова) адреса:
79000, м. Львів, вул. С. Томашівського, 5/1
тел.:   +38(032) 2970569   (2610879);
тел./факс:   +38(032)2970569  
E-mail: ukraud_solt@yahoo.com

 

 

Ми б хотіли звернути Вашу увагу на наступні документи і їх основні ідеї за результатами огляду інформаційних видань:

 

 

 

1. У листі від 12.04.2017р. № 7737/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо віднесення заборгованості з метою оподаткування до категорії «безнадійна» Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

 

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

 

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

 

Так, відповідно до пп. «є» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійною заборгованістю вважається прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

 

Виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулює Закон України від 02.06.2016р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).

 

Підпунктами 2 та 6 п. 1 ст. 3 Закону № 1404 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема:

 

-       ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

 

-       постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

 

Згідно з пп. 2 та 7 ст. 37 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

 

-       у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

 

-       стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

 

-       у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

 

-       боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

 

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (п. 4 ст. 37 Закону № 1404).

 

Таким чином, у разі відсутності майна у боржника - фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання такої заборгованості безнадійною згідно з пп. «є» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону № 1404 заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника - відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом № 1404.

 

Крім того, заборгованість визнаватиметься безнадійною за умови відповідності такої заборгованості одній з ознак, наведених у пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

 

 

 

2. У листі від 20.04.2017р. № 8386/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму відсотків по кредитах, позиках та інших боргових зобов'язаннях, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами» Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

 

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

 

Згідно з п. 140.2 ст. 140 Кодексу для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених в п. 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

 

Сума боргових зобов'язань, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов'язань, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 цієї статті.

 

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків від суми процентів, що залишилися неврахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 цієї статті (п. 140.3 ст. 140 Кодексу).

 

Відсотки, які у 2015 році перевищували суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 Кодексу, та збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування відповідного звітного податкового періоду 2016 року у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків.

 

Для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу, невраховані відсотки станом на 01.01.2016р. зменшуються на 5 відсотків та додаються до суми відсотків, нарахованих на користь пов'язаних осіб - нерезидентів у звітних періодах 2016 року.

 

Якщо, наприклад, відсотки, нараховані на користь пов'язаних осіб - нерезидентів у звітному періоді 2016 року, збільшені на суму неврахованих відсотків станом на 01.01.2016р. та зменшених на 5 відсотків, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 Кодексу, то сума таких несписаних відсотків станом на 01.01.2016, зменшена на 5 відсотків, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування у декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний звітний період 2016 року (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

 

 

 

3. У листі від 13.04.2017р. № 7825/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо визнання операцій з внесення учасником підприємства до статутного капіталу основних засобів (обладнання) контрольованими» Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

 

Для цілей трансфертного ціноутворення у 2015 - 2016 роках застосовувались положення Кодексу з урахуванням змін, унесених Законом України від 28.12.2014р. № 72-VIII.

 

Так, відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, що можуть впливати на об'єкт оподаткування платника податку (до 01.01.2017р. - «впливають на об'єкт оподаткування платника податку»).

 

Підпунктом 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

 

-       операції з товарами, такими, як сировина, готова продукція тощо;

 

-       операції з надання послуг;

 

-       операції з нематеріальними активами, такими, як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;

 

-       фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

 

-       операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

 

Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є можливість впливу таких операцій на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

 

Водночас Кодексом не передбачено обмежень або застережень, в якому із періодів (звітному або наступних) цей вплив відбувається.

 

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999р. за № 860/4153, встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

 

Отже, операція зі збільшення статутного капіталу шляхом внесення учасником підприємства обладнання не впливає на дохід підприємства безпосередньо під час здійснення такої господарської операції.

 

З огляду на зазначене Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за № 27/4248, встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

 

Складовою витрат є собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), що складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

 

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

 

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

 

-       прямі матеріальні витрати;

 

-       прямі витрати на оплату праці;

 

-       інші прямі витрати;

 

-       змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

 

До складу загальновиробничих витрат включаються амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

 

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000р. за № 288/4509, встановлено, що основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

 

Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

 

Об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

 

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

 

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

 

Суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і зносу основних засобів.

 

Таким чином, операції з внесення учасником підприємства до статутного капіталу обладнання впливають на витрати та відповідно на фінансовий результат, що є об'єктом оподаткування податком на податок на прибуток підприємства, починаючи з періоду нарахування амортизації такого обладнання - основного засобу.

 

Статтею 13 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

 

Отже, операція зі збільшення статутного капіталу шляхом внесення учасником підприємства основних засобів враховується у складі витрат, починаючи з періоду нарахування амортизації таких основних засобів та впливає на фінансовий результат до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку та, відповідно, зменшує об'єкт оподаткування податком на прибуток.

 

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств у 2015 - 2016 роках контрольованими операціями є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами (абзац «а» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

 

Відповідно до пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

 

-       річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн. гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

 

-       обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн. гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

 

Оскільки операції із збільшення статутного капіталу внеском учасника підприємства - пов'язаною особою - нерезидентом основних засобів (обладнання) впливають (можуть впливати) на формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, такі операції у 2015 - 2016 роках підпадають під визначення контрольованих, якщо одночасно виконуються такі умови:

 

-       річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн. гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

 

-       обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн. гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

 

Зазначені операції мають бути відображені у Звіті про контрольовані операції у звітному періоді, в якому відбулася господарська операція з внесення учасником до статутного капіталу основних засобів (обладнання) на дату переходу права власності та/або на дату відображення у бухгалтерському обліку зарахування на баланс таких основних засобів (обладнання).

 

 

 

Щодо отримання повного тексту зазначених вище документів або отримання будь-яких коментарів, просимо звертатись в нашу аудиторську фірму за телефоном (032)2970569 або через електрону скриньку: ukr_aud@utel.net.ua.



Розроблено: Vitgroup

© 2012
УКРАУДИТXXI.
Усі права застережено.