ukraud.com: У запитанні-відповіді від 01.11.2016р. «Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума добових, якщо у закордонному паспорті відрядженого працівника відсутня відмітка уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України?»

Контактна інформація

Код ЄДРПОУ 30203617

Юридична адреса:
79000, Україна, м. Львів, вул. С. Томашівського, 5/1

Фактична (поштова) адреса:
79000, м. Львів, вул. С. Томашівського, 5/1
тел.:   +38(032) 2970569   (2610879);
тел./факс:   +38(032)2970569  
E-mail: ukr_aud@utel.net.ua

 

 

Ми б хотіли звернути Вашу увагу на наступні документи і їх основні ідеї за результатами огляду інформаційних видань:

 

 

 

1. У запитанні-відповіді від 01.11.2016р. «Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума добових, якщо у закордонному паспорті відрядженого працівника відсутня відмітка уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України?» Державна фіскальна служба України повідомляє.

 

Відповідно до пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

 

Сума добових визначається в разі відрядження:

 

-       у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

 

-       до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

 

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його замінює, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

 

Враховуючи вищевикладене, сума добових витрат, яка відшкодовується найманому працівнику на підставі рішення керівника підприємства, незалежно від того, що у закордонному паспорті відсутня відмітка уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України, відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ вважається доходом, отриманим платником податку від його працедавця як додаткове благо, та підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

 

 

 

2. У листі від 24.10.2016р. № 6875/Є/26-15-13-07-15 «Щодо збільшення бази оподаткування податком на нерухоме майно на 25000 гривень на рік за кожен об'єкт житлової нерухомості (його частку), що перебуває у власності платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів для будинку» Головне управління ДФС у м. Києві повідомляє таке.

 

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

 

Об'єктами оподаткування податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

 

Підпунктом 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Кодексу визначено платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

 

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

 

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

 

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 

Відповідно до пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Кодексу визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

 

Згідно з пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу база оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

 

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів загальної площі;

 

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів загальної площі;

 

в) для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) - на 180 кв. метрів загальної площі, незалежно від їх кількості.

 

Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період (рік).

 

Відповідно до пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку.

 

Відповідно вимог частини «ґ» підпункту 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, яка вступила в дію з 01.01.2016 року, за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

 

Пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Кодексу податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

 

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

 

Враховуючи викладене, у 2017 році фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, податок нараховуватиметься контролюючими органами за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) за 2016 рік. Збільшення бази оподаткування на 25000 гривень на рік за кожен об'єкт житлової нерухомості (його частку), що перебуває у власності платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку).

 

У разі, якщо фізична особа має у власності декілька об'єктів нерухомості, які у сукупності перевищують 300 квадратних метрів (для квартир) та/або 500 квадратних метрів (для будинків), а саме об'єктів нерухомості загальною площею: 100 кв. м. + 50 кв. м. + 75 кв. м. + 100 кв. м., збільшення бази оподаткування на 25000,00 грн., відносно такого перевищення, не застосовуватиметься.

 

 

 

3. У листі від 24.10.2016р. № 11129/К/99-99-13-02-03-14 «Щодо оподаткування доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності» Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та в межах компетенції повідомляє.

 

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

 

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку у 2015 році становила 15 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.6 цієї статті), якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищувала десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році - 12180 гривень).

 

Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищувала десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовувалася ставка 20 відсотків.

 

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, є об'єктом оподаткування військовим збором (далі - збір) (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

 

Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

 

Відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

 

Водночас пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

 

Враховуючи викладене, у разі якщо кредитором було здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), то з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. Крім того, зазначений дохід є об'єктом оподаткування збором.

 

 

 

4. У листі від 13.10.2016р. № 6643/В/26-15-13-02-15 «Щодо деяких питань, пов'язаних із порядком заповнення форми 1ДФ» Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві повідомляє.

 

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. № 4, зареєстрованим Міністерством юстиції України від 30.01.2015р. за № 111/26556 (далі - Порядок).

 

Відповідно до розділу III Порядку відображення відомостей у розділі I «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку» податкового розрахунку за ф. 1ДФ (далі - розділ I) здійснюється наступним чином:

 

у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

 

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).

 

У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

 

Порядок відображення відомостей у розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» податкового розрахунку за ф. 1ДФ (далі - розділ II) визначено п. 3.11 Порядку, а саме:

 

-       у рядку «Оподаткування процентів» загальна сума доходу, нарахованого у вигляді процентів, загальна сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб та загальна сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи у вигляді процентів, не зазначаються;

 

-       у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» загальна сума нарахованого доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею, загальна сума виплаченого доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею, загальна сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб та загальна сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи у вигляді виграшів (призів) у лотерею, не зазначаються;

 

-       у рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

 

При цьому, графи «Сума нарахованого доходу» розділу та «Загальна сума нарахованого доходу» розділу II, а також графи «Сума виплаченого доходу» розділу I та «Загальна сума виплаченого доходу» розділу II не повинні дорівнювати один одному.

 

 

 

5. У листі від 13.10.2016р. № 22277/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо відображення банком в податковій декларації з податку на прибуток підприємств ліміту, який перевищує розмір сформованих резервів» Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо відображення банком в податковій декларації з податку на прибуток підприємств ліміту, який перевищує розмір сформованих резервів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

 

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

 

Резерви банків та небанківських фінансових установ формуються відповідно до п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

 

Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв, сформований у зв'язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 - 139.3.4 цього пункту (пп. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу).

 

Згідно з пп. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

 

1) на перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду над лімітом, який визначається як менша з двох величин:

 

а) 20 відсотків (на період з 1 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року - 30 відсотків, на період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року - 25 відсотків) сукупної балансової вартості активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшеної на суму резерву за такими активами згідно з даними фінансової звітності за звітний період;

 

б) величина кредитного ризику за активами, визначена на кінець звітного (податкового) періоду відповідно до вимог органу, що регулює діяльність банків, або органу, що регулює діяльність небанківських фінансових установ.

 

У разі якщо орган, що регулює діяльність банків, або орган, що регулює діяльність небанківських фінансових установ, не встановлює вимог до визначення кредитного ризику, ліміт визначається згідно з пунктом «а» цієї частини підпункту.

 

Коригування фінансового результату до оподаткування звітного періоду не здійснюється у розмірі зазначеного перевищення резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах.

 

У рядку 2.1.4 додатка РІ до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015р. № 897 (далі - Декларація), відображається сума перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду над лімітом, який визначається відповідно до пп. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

 

У рядках 2.2.4 - 2.2.5, 2.2.7 додатка РІ до рядка 03 Декларації відображаються різниці, які виникають при списанні активів, а в рядку 2.2.6 - сума зменшення витрат банком від розформування (зменшення) тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв'язку з перевищенням над лімітом.

 

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

 

Таким чином, враховуючи відсутність переліміту за II квартал, рядок 2.1.4 додатка РІ до рядка 03 Декларації за цей період не заповнюється, а при виникненні переліміту за III квартал у рядку 2.1.4 додатка РІ до рядка 03 Декларації вказується значення переліміту, отримане за результатами його розрахунку за підсумками 9 місяців.

 

 

 

6. У листі від 18.10.2016р. № 22486/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми дооцінок основних засобів» Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми дооцінок основних засобів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

 

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

 

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.

 

Відповідно до пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

 

Враховуючи те, що витрати з уцінки основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку понесені до 01.01.2016р. (в період перебування на спрощеній системі оподаткування), то фінансовий результат до оподаткування зменшується на суми дооцінок основних засобів, проведених після 01.01.2016р., у межах попередньо віднесених до витрат уцінок основних засобів, проведених до 01.01.2016р.

 

 

 

Щодо отримання повного тексту зазначених вище документів або отримання будь-яких коментарів, просимо звертатись в нашу аудиторську фірму за телефоном (032)2970569 або через електрону скриньку: ukr_aud@utel.net.ua.



Розроблено: Vitgroup

© 2012
УКРАУДИТXXI.
Усі права застережено.